Сьогодні
Неділя 19 Серпня 2018

Згадати Все. "Тіні забутих предків" Параджанова

Згадати Все. "Тіні забутих предків" Параджанова

Для режисера, якого згодом таки назвуть генієм, цей фільм став останнім шансом здобути визнання. Колеги нарекли його новатором, а радянська влада поставила клеймо буржуазного націоналіста. Сьогодні згадуємо "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова – стрічку, яка відкрила світові цілий культурний пласт. І обійдемося без штампів про українських "Ромео і Джульєтту" та "поетичне кіно".

Тоді, в 1965 році, на кінофестивалі в Аргентині фільм зчинив справжній фурор. Уже потім була прем’єра в Києві, а згодом – арешти, світове визнання й особисті трагедії. Але – про все по порядку.

1963 рік. Режисер Київської кіностудії імені Довженка Сергій Параджанов береться знімати фільм за твором Михайла Коцюбинського. На той момент у доробку Параджанова вже було кілька режисерських робіт. Нічим не особливих і справді доволі сірих. Навіть за мірками радянського кіно, не кажучи вже про світове.

Тим не менше – і в цьому вся його ексцентричність – Параджанов завжди вважав себе особливим. Коли знайомився зі сценаристом Петром Лубеньским, то представився приблизно так:

"Параджанов. Геній. Єдиний геній на цій такій-сякій кіностудії". Тобто він себе кваліфікував як генія, представляв як генія. І саме тому наполягав, що він заледве не учень Довженка, – згадував кінознавець та сценарист Сергій Тримбач.

Свою нестандартність, відвертий нонконформізм Параджанов проявляв не лише на знімальному майданчику. А й у звичайних, побутових ситуаціях.

Сценарій до фільму Параджанов написав у співаторстві з Іваном Чендеєм – письменником, який оспівував життя горян. Головним оператором став Юрій Іллєнко. А роль центрального персонажа мала дістатися дістатися – ні, не Іванові Миколайчуку.

На головну роль уже був затверджений Геннадій Юхтін. Він прекрасний актор, але він зовсім не з цього світу. Тобто він би зіграв такого робочого, який чомусь потрапляє в Гуцульщину, – зауважив Тримбач.

Але щойно Параджанов побачив гру 22-річного Миколайчука, тут же зрозумів – перед ним виконавець головної ролі. Погодьтеся, без нього то би було геть інше кіно. Зрештою, як і без Лариси Кадочникової. На той час провідної акторки московського театру "Современніи" і дружини Юрія Іллєнка.

Про те, як знімали легендарний фільм, чому його не дублювали російською та як презентація стрічки переросла в політичну маніфестацію – дивіться у програмі.

Коментарі

Коментарів немає - Ваш буде першим!

Авторизуйтесь щоб коментувати: Авторизуватись через Twitter Авторизуватись через facebook Авторизуватись через google Авторизуватись через vk Авторизуватись через odnoklassniki Авторизуватись через mailru Авторизуватись через yandex

 

Увійти: Авторизуватись через Twitter Авторизуватись через facebook Авторизуватись через google Авторизуватись через vk Авторизуватись через odnoklassniki Авторизуватись через mailru Авторизуватись через yandex

Новини

Новости партнеров

Твіттер

Ми в соціалках

Патріотам України!
Сайт зроблений таким чином, щоб кожен з Вас, може наповнювати його своїми думками, ідеями, новинами, блогами, аналітикою та іншим. Сайт УКРОП спрямований на акцентування уваги на проблемах розвитку нашої країни і підтримки нашої армії.
Допомогти проекту